понеділок, 24 серпня 2020 р.

"Від проголошення незалежності до нової України"

Дорогі друзі! Шановні колеги!

 Бібліотека-філія с.Новоселиця  від усього серця вітає вас з головним державним святом – Днем Незалежності України!

Бажаємо вам міцного здоров'я, великого родинного щастя, миру, взаєморозуміння, злагоди та добробуту. Нехай кожен день вашого життя буде сповнений радістю, теплом і новими здобутками, а ваші добрі справи примножать славу рідної України.

З повагою зав.бібліотеки.



 

пʼятницю, 21 серпня 2020 р.

Калейдоскоп цікавих фактів «Мій сонячний дім – моя Україна».

 


Бібліотека –філія с.Новоселиця представляє калейдоскоп цікавих фактів «Мій сонячний дім – моя Україна».

23 серпня - День Державного прапора України.

23 серпня 2004 року Президент України Л. Кучма підписав Указ № 987/2004 про встановлення Дня Державного прапора України (День Державного Прапора України), який святкується щорічно 23 серпня. До цього День державного прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні.

24 серпня 1991 року відбулося проголошення Акту про незалежність України, і над будинком Верховної Ради піднявся синьо - жовтий прапор.

Державний прапор України — прапор із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох століть. Використання жовтого та блакитного кольорів (з різними відтінками) на прапорах України-Русі простежується від прийняття християнства. Згодом ці два кольори набувають значення державних.

В середині 17 століття, після приєднання Гетьманщини до Російської держави, набувають поширення блакитні (сині) полотнища із золотими або жовтими зображеннями хрестів та інших знаків. З часів козацтва жовто-блакитне поєднання кольорів поступово починає домінувати на українських хоругвах, прапорах і клейнодах.

Після того, як перервалася традиція козацької символіки, тривалий час в Україні, яка перебувала у складі Російської імперії, питання про національних символах не піднімалося.

Першу спробу створити жовто-блакитний прапор з двох горизонтальних смуг, приблизно такої форми як тепер, здійснила Головна Руська Рада (орган, який представляв національний рух українського населення Галичини), яка почала боротьбу за відродження української нації. У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше був піднятий жовто-блакитний прапор.

Поштовхом до поширення жовто-блакитної символіки стала Лютнева революція 1917 року в Росії.

22 березня 1918 року Центральна Рада ухвалила Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки. 13 листопада 1918 синьо-жовтий прапор став і державним символом Західно-Української Народної Республіки. Він був затверджений на Підкарпатській Русі, а в 1939 році — в Карпатській Україні. У період 1917 — початку 1919 років синьо-жовтим прапором користувалися в Україні і більшовики.

18 вересня 1991 року постановою президії Верховної Ради України синьо-жовтий прапор затверджено офіційним символом республіки.

Синьо-жовте поєднання кольорів остаточно оформилося як едінонаціональне на початку 21 століття. Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо, як символ миру — синій колір, і стиглі пшеничні ниви як символ достатку — жовтий колір.

Цікаву версію щодо походження синіх і жовтих кольорів висунув історик і мовознавець зі Львова Б.Якімовіч. На його думку, слово «хохол» монгольського походження і складається з двох частин: «хох» — синій, блакитний, небесний, «улу» (дзигу) — жовтий.

 

пʼятницю, 14 серпня 2020 р.

Калейдоскоп цікавих повідомлень «Світ цікавих фактів»

 

  Бібліотека-філія с.Новоселиця представляє калейдоскоп цікавих повідомлень «Світ цікавих фактів»

Цікаво знати, що 14 Серпня вийшло в світ перше європейське видання біблійної книги «Псалтир»

У 1448 році засновник європейського друкарства Йоганн Гутенберг після довгих поневірянь по Європі повернувся в рідний Майнц. Там він уклав договір з лихварем Іоганном Фустом, від якого отримав 800 гульденів на утримання друкарні і зобов'язання щорічно видавати ще 800 гульденів на купівлю паперу, фарби і інші виробничі витрати.

Гутенберг і Фуст, таким чином, стали компаньйонами. Однак основний капітал Гутенберг отримував по частинах, а від видачі оборотного капіталу Фуст абсолютно ухилився.

При таких обмежених засобах, не маючи ні досвідчених робітників, ні новітніх інструментів Гутенберг, тим не менш, досяг чудових успіхів. Він відлив п'ять різних шрифтів і надрукував два видання Біблії (36-рядкове і 42-рядкове), кілька папських булл і латинську граматику Елія Доната.

У відповідь на поведінку компаньйона, Гутенберг відмовився платити йому відсотки, бажаючи відкласти розрахунки до того часу, коли підприємство почне приносити дохід. Фуст ж пред'явив позов, вимагаючи сплати відсотків.

За рішенням суду друкарня з усіма її приналежностями перейшла до Фуста, і Гутенбергу довелося починати нову справу з нуля.

14 серпня 1457 в Майнці було надруковано перше, датоване європейське видання «Псалтиря» — однієї з книг Святого Письма Старого завіту, що містить 151 псалом. І хоча на книзі були вказані тільки імена видавців — Йоганна Фуста і його родича Петера Шаффера, фактично вона була творінням Йоганна Гутенберга.