Бібліотека-філія
с.Новоселиця представляє історичний хроноскоп
«Вражаючі факти з життя українських козаків»
Українське козацтво надзвичайно цікаве та важливе
явище в історії як країни так і світу. Козаки дивували, та захоплювали,
надихали митців на створення своїх шедеврів, берегли рідну культуру та звичаї.
Згадки про козаків зустрічаються й в зарубіжних джерелах. Однак козаки були не
просто вояками, адже поряд силою, мужністю, розумом, хитрістю повсякчас
зустрічається елемент загадковості та містики.
Цікаво, що одним з перших демократичних об’єднань в
світі прийнято вважати Запорізьку Січ. Всі рішення та питання стосовно життя,
побуту та діяльності вирішувалися на загальних зборах-радах, шляхом
голосування. І якщо зважати на обставини які спонукали до приходу людей на Січ,
а саме соціальна несправедливість, то цей факт не здається таким вже й дивним.
Також Запорізьку Січ по праву вважають першими
політичним формуванням на території нашої країни. Січ мала всі ознаки
республіки, була повністю незалежна й більшість європейських країн намагалися
встановити з нею дипломатичні зв’язки.
Потрапивши на Січ, ніхто не отримував розписаних
правил поведінки. Їх передавали усно і це перше чим приголомшували новачків.
За вбивство побратима винного кидали у вириту яму,
зверху ставили труну із жертвою й обох засипали землею. Спаде комусь на думку
хильнути хмільного під час морського походу – в ту ж мить опинявся за бортом.
Коли на території Січі хтось знаходив загублену річ,
то прив’язував її на три дні до стовпа, доки її не забере власник. Якщо річ і
далі там висіла, то козак мав повне право її забрати. Але якщо він просто
вирішить вкрасти, то вже його прив’язували на три дні до стовпа, а кожен
перехожий зобов’язувався відгамселити негідника палицею.
Утім така жорстокість мирно співіснувала з цілком
демократичним ладом. Жодних самовільних рішень гетьмана – тільки загальні збори
й голосування шапками. За яке питання їх злетить угору більше, те й ухвалять.
Головна вимога до козаків – тримати себе в
бездоганній формі. Військовий вишкіл переривався лише на час походу. Новачкам
так пояснювали фізичний мінімум, яким повинен володіти козак: на коні реп’яхом
сидіти, шаблею рубати й відбиватися, з рушниці гострозоро стріляти.
Щовесни над дніпровськими порогами козаки
влаштовували змагання з веслування поперек бурхливої річки. Найвправнішим вважали
того, хто приведе свій човен точно навпроти місця старту.
Якось мандрівник з Італії Альберто Віміт заїхав на
Січ поглянути на устрій козаків. Декілька днів перебування серед українців і
він захоплено написав у своєму щоденнику, що ця “республіка може уподібнюватись
спартанській, а козаки можуть змагатися зі спартанцями за суворістю свого
виховання”
Не дивно, що в 17 столітті запорізькі козаки були
військом, з яким рахувалась і Європа і Близький схід.
