літературна історія України

  

28 вересня 1918 р. народився Василь Олександрович Сухоминський — автор 48 монографiй, понад 600 наукових статей, 1500 оповiдань i казок для дiтей. Його твори опубліковані 53-ма мовами свiту, загальним 📚тиражем майже 15 млн. примiрникiв (в Азербайджанi, Вiрменiї, Бiлорусiї, Грузiї, Естонiї, Казахстанi, Киргизстанi, Латвiї, Литвi, Молдовi, Таджикистанi, Татарстанi, Узбекистанi, Чувашiї, а також у Англiї, Болгарiї, Iспанiї, Китаю, Монголiї, Нiмеччинi, Польщi, Румунiї, Угорщинi, Фiнляндiї, Францiї, Чехословаччинi, Югославiї, Японiї)!

Сухомлинський увiйшов в iсторiю української педагогiки як педагог — гуманiст, творець педагогiчної системи, в центрi якої перебуває дитина👶 як унiкальна особистiсть.

🏆На честь Василя Сухомлинського 2003 р. в Українi випустили ювiлейну монету. Iм'ям Сухомлинського названо вiдомчу вiдзнаку Мiнiстерства освiти i науки України, десятки навчальних закладiв названо на його честь. 

Iдеї Василя Сухомлинського активно впроваджують у життя педагогiчнi колективи навчальних закладiв областi, України, свiту .

Літературний портрет "Марк Твен".

 

 Бібліотека-філія  с.Новоселиця представляє рубрику літературний портрет "Марк Твен".

Цікаві факти:

Клеменс з’явився на світ у Флориді, штат Міссурі. Хлопчик народився недоношеним, на два місяці раніше за встановлений термін, і до чотирьох років хворів так часто, що майже весь час був змушений проводити в ліжку.

В молодості письменник служив рульовим на судні “Пенсільванія”, що курсував по Міссісіпі. До речі, його псевдонім Mark Twain означає дослівно “мітка два сажні” – відмітка, яка показує, що досягнута мінімальна глибина, придатна для проходження річкових суден.

Марк Твен 29 разів перетнув Атлантичний океан, побував в Палестині і Одесі, написав 30 книг і більше 50 тис. листів. Носив тільки білі костюми, і в його гардеробі їх було більше двох десятків. Плюс обов’язково білий капелюх і червоні шкарпетки Марк Твен був першим письменником, який друкував свої твори на друкарській машинці.

Марк Твен обожнював більярд і часто грав на гроші. Марк Твен був завзятим курцем. У його кімнаті завжди знаходилося двадцять-тридцять набитих тютюном трубок, щоб він міг, не відриваючись від роботи, палити їх одну за одною.

Марк Твен народився в рік, коли на землю прилетіла комета Галлея. Сам письменник надавав цьому факту дуже велике значення. За рік до смерті він сказав: “Я прийшов в цей світ разом з кометою Галлея і піду разом з нею”.

Так і сталося…

Марк Твен наклав заборону на публікацію мемуарів протягом ста років після своєї смерті. Він хотів написати автобіографію без оглядки на власні почуття і емоції третіх осіб.

Марк Твен дружив з Ніколою Тесла, відомим фізиком і винахідником. Вони багато часу проводили разом в лабораторії Тесли. Марк Твен захоплено спостерігав за роботою фізика і називав його володарем блискавок.

Серед винаходів письменника:

новий тип парового двигуна;

машина для набору сторінок;

вдосконалене зйомні приналежності для предметів одягу, а саме підтяжки;

альбом для скрапбукінгу з “самоклеючими” сторінками (скрапбукінг – популярна в той час традиція тематичних і сімейних альбомів).

Цікава оцінка пісьменноком власного таланту: “Мені було потрібно 15 років для того, щоб зрозуміти, що у мене немає ніякого літературного таланту. Але було занадто пізно. Я вже не міг відмовитися писати, мої книги зробили мене знаменитим”. Перелік професій Марка Твена говорить про його багатогранну натуру: друкар (складач); лоцман; журналіст, письменник, філософ, публіцист; естрадний гуморист, промовець; шукач на срібних копальнях; винахідник, бізнесмен; громадський діяч.

Марк Твен: особисте життя

Щасливий збіг допоміг письменникові в особистому житті. Приїхавши в гості до маєтку свого друга Чарлі Ленгдона, Сем почав доглядати за його сестрою Олівією. Але дівчина не відповідала взаємністю. Коли Клеменс їхав з маєтку, стався нещасний випадок: як тільки Чарлі вдарив коня батогом, обидва – він і Семюел – випали з фургона на бруківку. Як з’ясувалося, сидіння в фургоні були погано прикручені … Так як Клеменс сильно забився, а був вже вечір, йому запропонували залишитися у Ленгдона ще на один день. На цей раз Олівія поставилася до нього більш співчутливо, і його залицяння мали успіх. Зрештою, Олівія Ленгдон стала дружиною Марка Твена … Практично все, написане рукою Твена, піддавалося жорсткому редагуванню його дружини. Втім, він і не нарікав: дружина володіла стилем нітрохи не гірше за нього, а іноді її зауваження здавалися йому дуже слушними

Ще в юності Лайв стала інвалідом, після того, як впала на льоду. Твен дбайливо опікав свою дружину і в усьому їй завжди допомагав. Він був шалено закоханий в Лайв все життя. Твен насилу переніс смерть дружини і так і не прийшов остаточно в себе до кінця свого життя. Він просто не хотів жити на світі без Лайв.

 

Віртуальна виставка "Чорне крило голодомору"

 

Пекельні цифри та слова
У серце б’ють, неначе молот,
Немов прокляття ожива,
Рік тридцять третій…
Голод…Голод…!
В.Крищенко

Літопис буття нашого народу зберігає пам'ять про багато історичних подій, як славетних, так і драматичних. Однією з найбільш жахливих трагедій для України став Голодомор 1932-1933 років.

Голод – це не тільки смерть, а й духовна руїна. Голодомор був засобом для винищення, упокорення всього українського селянства, насадження йому бездуховності.

Голодне лихоліття найболючіше вразило дітей. Смертність сягала 50 процентів від загальної кількості померлих. Від голоду, масових репресій і депортацій Україна втратила більше, ніж за роки Першої світової та громадянської воєн.

Голод в Україні в 1932-1933 роках не був спричинений неврожаєм чи засухою. Хліб в Україні був. Радянський уряд масово продавав зерно за кордон. Тому Голодомор – штучно організований голод в 1932-1933 роках – був геноцидом українського народу.

Голодомор приніс не тільки страждання і мученицьку смерть, Голодомор приніс на українську землю страх, який до цих пір живе серед нас. Тільки правда про геноцид українського народу і пам’ять про кожного невинно убієнного може звільнити націю від цієї важкої спадщини.

Пам’яті мільйонів українських селян, які загинули від голоду, пам’яті тисяч українських сіл і хуторів, які зникли з землі після найбільшої з трагедій XX століття присвячується віртуальна виставка.

Злочин [Текст] / упоряд. П. Кардаш. – Мельбурн ; К. : Фортуна, 2003. – 555 с. : фото.

     «Книга ця своїм змістом бентежить душу, наповняє наші серця пекучим болем, закликає усіх пам'ятати той біль і не причиняти його нікому. Це правда  про геноцид українців, яку вже ніхто не викреслить із світової історії. І поважну сторінку до неї вносить упорядник і видавець  «Злочину» пан Петро Кардаш, українець зі славної Бережанщини і австралійського Мельбурну»

 

 Голодомор 1932 – 1933 років в Україні : документи і матеріали [Текст] / упоряд. Р. Я. Пиріг ; НАН України, Ін-т історії України. - К. : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2007. – 1128 с.

Це найповніше тематичне зібрання автентичних джерел з історії українського голодомору.

Конквест Роберт.

         Жнива скорботи [Текст] / Р. Конквест ; пер. з англ. Н. Волошинович, З. Корабліної, В. Новак. – Луцьк : ВМА «Терен», 2007. – 456 с.

Це один із перших зарубіжних дослідників голодоморів в Україні. Його праця «Жнива скорботи: Радянська колективізація і голодомор» уперше побачила світ у 1986 році. Це одна з найгрунтовніших праць, яка була написана в часи, коли не тільки в колишньому Радянському Союзі, а й у багатьох країнах Заходу не визнавали навіть сам факт голодомору.

Верстюк Оксана.

       Там, у небі, чорний крук: голодомор-33 на Кіровоградщині [Текст] / О. Верстюк, Л. Журавська, В. Журавський. – Кіровоград : Центрально-Українське видавництво, 2008. – 200 с.

 Автори широко використовують невідомі раніше документи з розсекречених архівів, спогади тих, хто пережив голодомор і береже у своєму серці пам'ять про ті тяжкі роки.

Сергійчук  В.

    Як нас морили голодом [Текст] / В. Сергійчук. - К. : Укр. вид. спілка, 2003. - 250 с.

       У книзі на основі невідомих до цього часу документів з колишніх таємних архівів простежено геноцид українського народу в ХХ столітті через штучні голодомори, організовані більшовицькою владою, наведено спогади очевидців тих страшних подій.

Самчук Марія.

Марія. Хроніка одного життя [Текст]: роман / М. Самчук ; підгот. тексту та післямови С. П. Пінчука. – К. : Укр. Письменник, 2000. - 189 с.

Повість «Марія» — про воістину страшні метаморфози людського буття в умовах більшовицького геноциду, серед сили-силенної гріхів якого був і чи не найбільший — голодомор. Жах цієї трагедії подається крізь призму образу Марії, яка на сімдесятому році життя зазнає разом із рештою українців страшного голоду. З огляду на похилий вік головної героїні, ця трагедія, може, і не виглядала б такою вражаючою, якби читач із кожною сторінкою твору все чіткіше не усвідомлював, що у цій старій жінці уособлена сама Україна. Несхитна в моральних своїх навичках та переконаннях, але беззахисна перед злом.

Голодомор. Геноцид українського народу 1932-1933 [Текст]/ Автор. В.Верстюк, В.Тиліщак, І.Юхновський. -К.: Вид-во ім. Олени Теліги,2008. - 24с. 

 Автори брошури розкривають тло трагедії, наголошують на її штучності. Вони аргументовано доводять, що творцями Голодомору була верхівка комуністичної партії на чолі з Й. Сталіним. У центрі авторської уваги пошук відповіді на питання, чому терор голодом був спрямований проти України. Брошура написана на основі детального вивчення історіографії проблеми, в ній широко використано документальні матеріали, свідчення очевидців.

" Поле відчаю й надії: тема голодомору в художній літературі".

Багряний І. Тигролови; Морі турі / І. Багряний. – К. : Наукова думка, 2000. – 368 с.

Барка В. Поезія. Повість "Жовтий князь" / В. Барка. – К. : Наук. Думка, 2000. – 304 с.

Бедзик Ю. Гіпсова лялька / Ю. Бедзик. – К. : ТОВ "ЮГ", 2004. – 288 с.

Загребельний П. Тисячолітній Миколай / II. Загребельний. – К. : Фірма "Довіра", 1994. – 636 с.

Олефіренко М. Пора цвітіння терну: Сільський роман у семи книгах. Стожари: Роман / М. Олефіренко. – X. : Вид-во ТОВ "С.А.М.", 2006. – 384 с.

Шкурупій В. Чи я в лузі не калина: Повість / В. Шкурупій. – Полтава, 2007. – 67 с.

 

 

 

Акція «Запали свічку пам'яті».

 

Всеукраїнська акція «Запали свічку пам'яті».

Бібліотека-філія с.Новоселиця  до Дня пам’яті жертв голодоморів запрошує долучитися до акції «Запали свічку пам’яті»

Я зітхну... Запалю обгорілу свічу.

Помічаю: не замки — твердині, не храми

— Скам'янілий чорнозем — потріскані стіни плачу.

Піднялись, озиваються в десятиліттях З далини,

аж немов з кам'яної гори Надійшли.

Придивляюсь: «Вкраїна, двадцяте століття»

І не рік, а криваве клеймо: «Тридцять три».

Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами. Чорне вороння зграями ширяло над селами, заціпенілими в тяжкому смертельному сні 1933 року.

Цей день пам'яті – унікальна нагода всім: дітям, батькам, політикам, громадським діячам…, замислитися над цією трагедією, над ґеноцидом українського народу..

Свічка пам'яті – ще один символ до Дня пам'яті жертв Голодомору.

Свічка пам'яті за жертвами Голодомору запалюється в означений час в четверту суботу листопада й супроводжується хвилиною мовчання. Всесвітня акція «Запали свічку пам'яті» єднає всіх людей світу в пам'ять про жертв Голодомору 1932-33 років – ґеноциду українського народу.

Поминальні акції в День пам'яті жертв Голодомору відбуваються біля пам'ятних знаків, на площах, у церквах по цілому світі. Опісля всіх бажаючих заохочують запалити Свічку пам'яті у домашньому вікні.

В бібліотеці оформлена книжкова виставка "Дзвони скорботи"

Історичний хроноскоп «Вражаючі факти з життя українських козаків»

 

 Бібліотека-філія с.Новоселиця представляє історичний хроноскоп

«Вражаючі факти з життя українських козаків»

Українське козацтво надзвичайно цікаве та важливе явище в історії як країни так і світу. Козаки дивували, та захоплювали, надихали митців на створення своїх шедеврів, берегли рідну культуру та звичаї. Згадки про козаків зустрічаються й в зарубіжних джерелах. Однак козаки були не просто вояками, адже поряд силою, мужністю, розумом, хитрістю повсякчас зустрічається елемент загадковості та містики.

Цікаво, що одним з перших демократичних об’єднань в світі прийнято вважати Запорізьку Січ. Всі рішення та питання стосовно життя, побуту та діяльності вирішувалися на загальних зборах-радах, шляхом голосування. І якщо зважати на обставини які спонукали до приходу людей на Січ, а саме соціальна несправедливість, то цей факт не здається таким вже й дивним.

Також Запорізьку Січ по праву вважають першими політичним формуванням на території нашої країни. Січ мала всі ознаки республіки, була повністю незалежна й більшість європейських країн намагалися встановити з нею дипломатичні зв’язки.

Потрапивши на Січ, ніхто не отримував розписаних правил поведінки. Їх передавали усно і це перше чим приголомшували новачків.

За вбивство побратима винного кидали у вириту яму, зверху ставили труну із жертвою й обох засипали землею. Спаде комусь на думку хильнути хмільного під час морського походу – в ту ж мить опинявся за бортом.

Коли на території Січі хтось знаходив загублену річ, то прив’язував її на три дні до стовпа, доки її не забере власник. Якщо річ і далі там висіла, то козак мав повне право її забрати. Але якщо він просто вирішить вкрасти, то вже його прив’язували на три дні до стовпа, а кожен перехожий зобов’язувався відгамселити негідника палицею.

Утім така жорстокість мирно співіснувала з цілком демократичним ладом. Жодних самовільних рішень гетьмана – тільки загальні збори й голосування шапками. За яке питання їх злетить угору більше, те й ухвалять.

Головна вимога до козаків – тримати себе в бездоганній формі. Військовий вишкіл переривався лише на час походу. Новачкам так пояснювали фізичний мінімум, яким повинен володіти козак: на коні реп’яхом сидіти, шаблею рубати й відбиватися, з рушниці гострозоро стріляти.

Щовесни над дніпровськими порогами козаки влаштовували змагання з веслування поперек бурхливої річки. Найвправнішим вважали того, хто приведе свій човен точно навпроти місця старту.

Якось мандрівник з Італії Альберто Віміт заїхав на Січ поглянути на устрій козаків. Декілька днів перебування серед українців і він захоплено написав у своєму щоденнику, що ця “республіка може уподібнюватись спартанській, а козаки можуть змагатися зі спартанцями за суворістю свого виховання”

Не дивно, що в 17 столітті запорізькі козаки були військом, з яким рахувалась і Європа і Близький схід.

Онлайн вікторину «Між нами козаками»

 

Бібліотека- філія с.Новоселиця представляє онлайн вікторину «Між нами козаками» для дітей до Дня Українського козацтва.

Доблесні воїни, втікачі, українські лицарі та хоробрі захисники — як тільки не називали козаків їхні сучасники. Життя запорожців повне загадок і таємниць, проте одне відомо напевне: козаків поважали та мусили рахуватися з ними навіть найбільші імперії.

Про легендарне козацьке військо у свій час не знав тільки лінивий. Слава про мужність та хитрість козаків мчала світом, як вороний кінь Диким Полем. Величезні імперії добре розуміли: з козаками погані жарти. Не даремне в австро-угорської армії існувала офіційна інструкція: вступати в бій з козаками лише у разі п’ятикратної чисельної переваги.

Перевіримо, як добре Ти знаєш життя, побут, звичаї та подвиги козаків?

Виставка -афіша "Книжкові новинки осені".

 

   Неабияке задоволення приносять нові книги, які надходять до бібліотеки. Це радість для всіх - як для бібліотекарів, так і для мешканців села! Адже кожна нова книга – це завжди подія та нове знайомство. Це яскраві видання на будь-який смак для читачів різних вікових груп. 

Шановні користувачі!Пропонуємо Вам ознайомитись з новими надходженнями  книг до  бібліотек. До Вашої уваги представлена виставка -афіша "Книжкові новинки осені". Знайомтеся з  новинками  видань українських і світових письменників, книгами  на різну тематику,  книгами для дітей. Кожен читач знайде собі захоплення, нову книгу для читання. 

Запрошуємо до бібліотеки!
                      Об’єднаймося заради читання!