Дайджест – знайомство «Оксана Забужко: нова хвиля української літератури».

 

Бібліотека –філія с.Новоселиця представляє дайджест – знайомство «Оксана Забужко: нова хвиля української літератури»

19 вересня святкуватиме свій ювілейний день народження відома українська письменниця Оксана Стефанівна Забужко.

Народилася 1960 року в місті Луцьк. За словами письменниці, правдиве родове прізвище оригінально було не «Забужко», а «Забузькі». В Луцьку жила до 8 років, поки її батька не виявило КГБ, що переслідувало його кілька років. Після цього родина була вимушена переїхати до Києва.

Закінчила філософський факультет (1977-1982) та аспірантуру з естетики (1985) Київського університету імені Тараса Шевченка. Була членом КПРС. Учасниця революції на граніті 1990 року. Захистила кандидатську дисертацію на тему «Естетична природа лірики як роду мистецтва».

Виключно літераторством трудовий досвід Забужко не обмежується. Довгий час вона працювала викладачем. Причому лекції кандидата філософських наук Забужко пощастило відвідати студентам не тільки Київської державної консерваторії ім. П. Чайковського, де Забужко читала естетику, а також студентам таких всесвітньо відомих університетів як Гарвардський, Єльський, Колумбійський. Починаючи з 1989 р. Забужко є старшим науковим співробітником Інституту філософії НАН України. 1992 року викладала україністику в Університеті штату Пенсильванія як запрошений письменник. У 1994 авторка отримала стипендію Фонду Фулбрайта і викладала в Гарвардському та Піттсбурзькому університетах.

В Україні Забужко від 1996 (від часу першої публікації роману-лонґселера «Польові дослідження з українського сексу») залишається найпопулярнішим україномовним автором.

Твори Забужко здобули також міжнародне визнання, особливо широке — в Центральній та Східній Європі. У 1985 році вийшов перший збірник віршів Забужко «Травневий іній». Оксана Забужко — член Асоціації українських письменників.

Оксана Забужко твори

Романи 1996 Польові дослідження з українського сексу 2009 Музей покинутих секретів Збірки розповідей і повісті 1992 Інопланетянка

2000 Казка про калинову сопілку

2003 Сестро, сестро

 

Бібліотека-філія с.Новоселиця рекомендує!

 

Головна героїня Ліза запрошує побувати в майстернях великих художників. На крилах, які змайстрував Леонардо да Вінчі, вона зазирне до Ван Гога, потрапить на каву до Пікассо, Арчимбольдо намалює її портрет і саме завдяки Лізі з'явиться "Чорний квадрат".

Заінтриговані?

Тоді швидше читати цю неймовірну книжку!

Поєднання казкової історії і прекрасних малюнків Євгенії Гапчинської надихне дитину дізнатися більше про видатні твори художнього мистецтва.

Можливо шедеврами і вашого малюка буде захоплюватись весь світ.

"Чому варто читати кожен день."

 

6 вересня - день читання книг. Бібліотека - філія с.Новоселиця підготувала інформацію "Чому варто читати кожен день."

6 наукових фактів -

Вчені давно говорять про користь читання, а щоразу нові і нові дослідження світових професорів це вкотре доводять

Читання може позбавити стресу, зробити щасливішим та навіть допомогти пережити певний життєвий досвід, пише Prevention. Редакція Еспресо наводить переклад матеріалу.

Сучасні люди часто читають лише стрічку у Facebook чи Twitter. І дарма, адже читання має просто неймовірну кількість плюсів.

Якщо ви не любите читати чи “поглинаєте” одну книгу зі швидкість черепахи - ось кілька науково обґрунтованих причин, чому потрібно переглянути своє ставлення до книг та впровадити ще одну корисну звичку в своє життя.

Читання “вмикає” мозок

Іспанські вчені довели, що читання стимулює наш мозок таким чином, ніби ви переживаєте прочитаний досвід у реальному житті. До прикладу, коли ми читаємо про корицю, то мозок думає ніби ви дійсно вдихаєте аромат цієї спеції.

В той же час французькі науковці з’ясували, що після прочитання певних виконаних дій (“Павло кинув м’яч”) тіло стимулює моторну кору, рухову частину мозку.

Література допомагає пізнати один одного

Читання дає унікальну можливість повністю зануритись в думки та відчуття іншої людини. За даними вчених, це може покращити соціальні навики людини та робить її більш співчутливою до інших.

“Якщо ви читаєте про генетику - ви дізнаєтесь щось про гени. Якщо ви читаєте художню літературу - ви вивчаєте людей, інших та самого себе”, - вважає професор-емерит когнітивної психології університету Торонто Кіт Оатлі.

Вчений детально описав цей процес у своїй книзі “Такі речі, як мрії: психологія художньої літератури” (Such Stuff as Dreams: The Psychology of Fiction).

Книги - це каталізатор щастя

Вчені раніше довели, що пережитий життєвий досвід робить нас набагато щасливішими, ніж матеріальні речі. Нещодавнє дослідження, опубліковане у виданні Journal of Consumer Psychology показує, що продукти, які створені для покращення життєвого досвіду, такі як книги, є суцільними “ракетами” щастя.

В той же час дослідники Університету Північного Техасу з’ясували, що літні люди, які продовжують читати у зрілому віці, є більш задоволені своїм життям.

Читання зменшує стрес

Британські вчені з університету Сассексу довели, що читання заспокоює краще, ніж прослуховування музики, прогулянка чи чашка гарячого чаю. Для того, аби зменшити стрес на 68% достатньо лише шести хвилин зосередженого читання. За це час скорочується серцебиття та полегшується м’язова напруга.

Книги тренують мозок

Регулярне читання захищає від погіршення когнітивних здатностей (пам’ять, логіка, уява) у старості. За даними дослідження медичного університету Раша, люди, які люблять читати, в 2,5 рази менше хворіють на недугу Альцгеймера.

Також вчені університету Еморі з’ясували, що читання гостросюжетних книг активує ту частину мозку, яка відповідає за мови та баланс. До таких книг науковці віднесли “Помпеї” Роберта Харріса, “Загублена” Джиліан Флін, “Голодні Ігри” Сюзанни Коллінс та “Жертва” Майкла Крайтона.

Книга відкриває нам інший світ

Читання книг про Гаррі Поттера, в тому числі уривки, де йдеться про упередження стосовно ЛГБТ-спільноти та емігрантів, робить людей більш толерантними до представників цих соціальних груп.

Про це детально описала у своєму дослідженні група італійських вчених, яке було опубліковано в журналі “Applied Social Psychology”.

Вчені із США також провели експеримент. Вони попросили добровольців прочитати емоційну історію про мусульманських американських жінок. Після цього піддослідні були менш схильні робити поспішні висновки про людину, дивлячись лише на її релігійну приналежність.

 

Виставка - спомин « Ми пам‘ятаємо».

 

2 вересня- День закінчення Другої світової війни. Бібліотека с.Новоселиця підготувала виставку - спомин « Ми пам‘ятаємо».

Калейдоскоп цікавих повідомлень «Світ цікавих фактів»

 

Бібліотека  с.Новоселиця представляє калейдоскоп цікавих повідомлень «Світ цікавих фактів»

Цікаво знати, що 2 вересня 1831 – го вийшла друком перша частина "Вечори на хуторі біля Диканьки" письменника Миколи Гоголя.

До неї увійшли повісті про життя українців "Сорочинський ярмарок", "Вечір напередодні Івана Купала", "Травнева ніч, або Утоплена" та "Пропала грамота".

Розповіді Гоголь писав у 1829-1832-х. За сюжетом, їх нібито зібрав і видав "пасічник Рудий Панько".

Гоголь розповідав поету Олександру Пушкіну, що книжка насмішила працівників друкарні, в якій її видавали.

Збірка історій користувалась популярністю у читачів і зробила Гоголя відомим.

 

"Від проголошення незалежності до нової України"

Дорогі друзі! Шановні колеги!

 Бібліотека-філія с.Новоселиця  від усього серця вітає вас з головним державним святом – Днем Незалежності України!

Бажаємо вам міцного здоров'я, великого родинного щастя, миру, взаєморозуміння, злагоди та добробуту. Нехай кожен день вашого життя буде сповнений радістю, теплом і новими здобутками, а ваші добрі справи примножать славу рідної України.

З повагою зав.бібліотеки.

 

Калейдоскоп цікавих фактів «Мій сонячний дім – моя Україна».

 

Бібліотека –філія с.Новоселиця представляє калейдоскоп цікавих фактів «Мій сонячний дім – моя Україна».

23 серпня - День Державного прапора України.

23 серпня 2004 року Президент України Л. Кучма підписав Указ № 987/2004 про встановлення Дня Державного прапора України (День Державного Прапора України), який святкується щорічно 23 серпня. До цього День державного прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні.

24 серпня 1991 року відбулося проголошення Акту про незалежність України, і над будинком Верховної Ради піднявся синьо - жовтий прапор.

Державний прапор України — прапор із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох століть. Використання жовтого та блакитного кольорів (з різними відтінками) на прапорах України-Русі простежується від прийняття християнства. Згодом ці два кольори набувають значення державних.

В середині 17 століття, після приєднання Гетьманщини до Російської держави, набувають поширення блакитні (сині) полотнища із золотими або жовтими зображеннями хрестів та інших знаків. З часів козацтва жовто-блакитне поєднання кольорів поступово починає домінувати на українських хоругвах, прапорах і клейнодах.

Після того, як перервалася традиція козацької символіки, тривалий час в Україні, яка перебувала у складі Російської імперії, питання про національних символах не піднімалося.

Першу спробу створити жовто-блакитний прапор з двох горизонтальних смуг, приблизно такої форми як тепер, здійснила Головна Руська Рада (орган, який представляв національний рух українського населення Галичини), яка почала боротьбу за відродження української нації. У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше був піднятий жовто-блакитний прапор.

Поштовхом до поширення жовто-блакитної символіки стала Лютнева революція 1917 року в Росії.

22 березня 1918 року Центральна Рада ухвалила Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки. 13 листопада 1918 синьо-жовтий прапор став і державним символом Західно-Української Народної Республіки. Він був затверджений на Підкарпатській Русі, а в 1939 році — в Карпатській Україні. У період 1917 — початку 1919 років синьо-жовтим прапором користувалися в Україні і більшовики.

18 вересня 1991 року постановою президії Верховної Ради України синьо-жовтий прапор затверджено офіційним символом республіки.

Синьо-жовте поєднання кольорів остаточно оформилося як едінонаціональне на початку 21 століття. Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо, як символ миру — синій колір, і стиглі пшеничні ниви як символ достатку — жовтий колір.

Цікаву версію щодо походження синіх і жовтих кольорів висунув історик і мовознавець зі Львова Б.Якімовіч. На його думку, слово «хохол» монгольського походження і складається з двох частин: «хох» — синій, блакитний, небесний, «улу» (дзигу) — жовтий.